Найкраще про взаємини та кохання.
В реальному часі.

Гарна фігура чи здорове тіло: що важливіше?

Кілька зайвих кілограм напередодні пляжного сезону чи побаченням із новим хлопцем – такій новині навряд чи хто буде радіти. Інше питання, як це сприймати та що з цим робити? Спробуємо розібратися.
бывшие-толстушки

Усі діти народжуються приблизно однаковими – миловидними малюками з пухкими ручками й ніжками, а потім ще й щоки собі наїдають ого-го! В процесі дорослішання тіло змінюється, при чому у всіх – по-різному. Але ні в якому іншому віці люди не відчувають стільки сумнівів та дискомфорту з приводу власного тіла, як у підлітковому.
Гормони роблять свою справу – хтось стрімко витягнувся вгору, хтось вже говорить басом, а у когось не те, що кілька, а усі п’ять кілограмів щільно облягають боки, засіли на животі або стегнах. І ніякі дієти чи навіть голодування не впливають на ці (зайві?) сантиметри. Як із цим бути?

 

 І тут зустрічне питання – а чи дійсно варто із цим щось робити? І з чого взагалі ти взяла, що твоя фігура або тіло не красиві, що їх потрібно вдосконалювати? Звідки така думка?  

Повернемося до малюків. Від самого народження вони вивчають свої руки, ноги, інші частини тіла й обличчя. Без критики, вони просто вивчають все як є. Але під впливом думки наших батьків, медиків та суспільства в цілому ми поступово починаємо ставитися до свого тіла з усе більшим упередженням. І через певний час ми вже впевнені, що з нами щось не так, і це «не так» необхідно виправити.

Так, дівчатка в підлітковому віці зазвичай набирають певну вагу перед появою перших менструацій. Багато людей не знають, що це нормальний та природний процес. Але коли деякі дорослі починають реагувати на це як на патологію (проблему), і коли інші діти починають кепкувати та дражнити – дівчата зазвичай наважуються на свою першу дієту. І часто мами або інші значущі для них люди підтримують їх у цьому.

Клінічна психологиня Аніта Джонстон у своїй книзі «Їжа під місячним світлом» пише: 

«Так само, як у стародавніх народів існував спеціальний ритуал для дівчаток, у яких починалися місячні, покликаний відсвяткувати їх становлення жінкою, в сучасному суспільстві є свій ритуал для дівчаток-підлітків, що позначає їх вхід до світу жінок. Він називається дієта.»

На додаток до тієї уваги, яку дівчата отримують через свою вагу, у них ростуть груди, округлюються стегна. Як результат, вони викликають не завжди прошений «сексуальний» інтерес від незнайомців на вулиці, друзів брата, однокласників… І тоді основною їх турботою стає питання, а чи вони є достатньо симпатичними з точки зору інших людей.

7035440467_72ba6c68ea_o

Керолін Кнапп, авторка книги «Апетити», зазначає: 

«Ми спрямовуємо свій погляд на зовнішній світ, замість внутрішнього, і вчимося переживати своє тіло як щось, чим жінка володіє, аніж те, ким вона є насправді. Ми починаємо ділити тіло на все більш дрібні частини – кожна з яких ретельно оцінюється й піддається порівнянню, кожна вада ретельно вивчається і у підсумку перебільшується… Чи великі у мене сідниці? Чи достатньо плаский мій живіт? Чи вважають люди мене симпатичною? Чи приваблюю я хлопців? »

В результаті, деякі дівчата у цьому віці починають з особливою прискіпливістю стежити за змінами у тілі, пробують різні дієти й фізичні вправи, щоб досягнути (підтримувати) бажаний тип тіла.

Відома блогерша Вірджи Товар пише: 

«Коли люди говорять, що вони хочуть схуднути, вони часто мають на увазі: Я хочу, щоб мене поважали. Я хочу бути коханим / коханою.»

Але насправді втрата ваги або фігура, як у зірки кіно – зовсім не гарантія, що нас почнуть поважати, і – що більш важливо – що ми почнемо любити й поважати себе самі. 

І досить часто після виснажливих дієт і занять, навіть коли досягнуто результату у вигляді заповітних сантиметрів у талії та кілограмів у вазі, багато дівчат все одно не відчувають повного задоволення. Адже у них немає головного – відчуття власної цінності.

Самоцінність – це не пара взуття, не розмір джинсів і не плаский живіт. І вона не вимірюється кількістю людей, які вважатимуть нас привабливими. Це щось, що людина плекає глибоко всередині себе. І тіло тут зовсім ні до чого.

photo-1445384763658-0400939829cd

Щоб уникнути нескінченного циклу дієто-фітнес-залежності, а почати рухатися назустріч собі-справжній, потрібно зосередитися на своїх істинних потребах та бажаннях. Запитай себе: Що приносить мені радість та задоволення? Як я хочу прожити своє життя? Як я хочу проявити себе у цьому світі?

При цьому важливо не лише зрозуміти, чого ти хочеш, але й зробити конкретні кроки до того, щоб перенаправити свої сили на головне, переставши їх витрачати на непотрібні думки та дії. Так, намагайся уникати розмов про те як «схуднути до літа», обговорювати чиєсь тіло або чергову дієту. А якщо раптом хтось коментує твою фігуру або те, чим ти харчуєшся, можна відповісти щось на кшталт: «Моє тіло – моє діло. Що хочу, те й їм».

Ні, ми в жодному разі не проти фізкультури та правильного харчування – від цього залежить твоє здоров’я та гарне самопочуття. Але якщо думки про дієту та два зайві сантиметри – це те, про що ти постійно думаєш та говориш – варто сісти (встати ;-) і подумати, а чи це є справжньою твоєю мрією? Чи за бажанням втратити кілька кілограмів приховано щось зовсім інше: мрія зустріти хлопця всього твого життя або ж бажання потрапити до списку зірок Голлівуду? Якщо це так, пам’ятай – і хлопці і Голлівуд цінують те, що є всередині – силу особистості, талант, волю, вміння бути собою. І три додаткових (і вже точно не зайвих!) сантиметри у талії ще ніколи не були причиною не запросити дівчину на побачення або відсутності популярності! І прикладів цьому – безліч!

Будь собою, люби себе і тоді тіло буде тобі за це вдячним. І, можливо, саме скине ті кілька сантиметрів, якщо вони йому дійсно не потрібні))).

Дякуємо цьому сайту за картинку, а також Therese Banström.

 

 

Слідуй за нами:

ВКонтакте