Це не кохання?
Ревнощі, гіперопіка, почуття залежності, пристрасть, бажання володіти іншою людиною цілком … Всі ці риси можуть бути притаманні почуттю закоханості, але не описують СПРАВЖНЬОГО кохання.
Ревнощі
Кохана людина дивиться на когось, крім тебе, – і це винести важко? І чим болючіші ревнощі, тим глибшою тобі може здаватися твоя любов. Насправді, ревнощі більше притаманні закоханості, а не коханню! У істинної любові між закоханими розігруються два сюжети одночасно: між суб’єктами («я люблю») і між об’єктами («я кохана / коханий»). Але ревнива людина насамперед бачить себе об’єктом любові, і тому для нього або неї нестерпно, коли інший відриває від нього / неї свій погляд.
Причина ревнощів часто є не поведінка людини, яку ревнують, а у тому, хто ревнує. «Ревнує той, хто недостатньо цінує себе, сумніваючись, що для іншого він може бути обраним, займати в його серці особливе місце», – каже гештальт-терапевт Марія Андрєєва. Але чи любить при цьому він сам? Ревнощі не здаються цим питанням. Вони говорять лише про те, що у ревнивця не вистачає самоповаги. І в таких стосунках інший (той, кого ревнують) не береться до уваги, – він є об’єктом любові лише тому, що є «матеріалом» для ревнощів. «Крім того, – додає психоаналітик Жан-Мішель Хирт (Jean-Michel Hirt), – ревнощі підтримують еротичне бажання, вводячи у стосунки двох, хоча б у області фантазій, третього – суперника».
Гіперопіка
Я завжди турбуюся про тебе, опікуюся, захищаю тебе … На перший погляд любов, яка виражається у турботі і навіть самозреченні, – виглядає дуже альтруїстичною і щирою. «Насправді, надто турботлива людина мало вірить у себе, свої сили, – пояснює сімейний психотерапевт Інна Хамітова. – Вона сумнівається в тому, що її можна кохати такою, як вона, а тому намагається докласти масу зусиль, щоб стати більш потрібною.
В той же час, гіперопіка – це певний важіль тиску, щоб утримати партнера: «Якщо ти підеш від мене, ніхто не буде так про тебе дбати». І несвідоме очікування подяки. Хоч визнати це і нелегко, «гіперопікуюча» любов насправді звернена не до партнера, а показує як людина хоче, щоб поводилися із нею. І підтекстом до гіперопіки йде такий меседж для партнера: «Тепер твоя черга показати, як ти мене цінуєш».
У будь-якому випадку, мова йде про союз, в якому люди прагнуть зцілити рани свого дитинства – почуття покинутості, спогади про погане поводження з ними … І іноді вони навіть досягають цієї мети. Вони прагнуть не того, щоб подолати збитки, нанесені у минулому, і навіть не того, щоб про них забути, – а хочуть отримати відшкодування цих збитків.
Фотографії до цієї статті ми знайшли тут, тут и тут.
Читайте також
