Спілкування

Як розмовляти з батьками

Добридень! Я Аня , мені 13 років.Моїм батькам не подобається як я одягаюсь, і через це , ми часто сваримося. І як можна поговорити з батьками , щоб вони дозволили мені приймати рішення стосовно мого життя самостійно?

Аня


Відповідь

Аню, привіт! Дуже вдячна за запитання. Стосунки за батьками не завжди складаються добре, і то навіть не залежить від віку людини. Звичайно, ти маєш право на самовираження і оскільки вже давно одягаєшся сама (мама давно не міняє тобі підгузки і не витирає носика, правда?)), то маєш і право голосу – що носити. Не знаю, що саме ти одягаєш, що так не подобається батькам, але спробуй їм спокійно пояснити, що саме у цьому одязі тобі зручно і комфортно, що такий одяг допомагає тобі почуватися «в нормі» у своїй компанії (+ інші причини, чому це для тебе важливо). При цьому говори більше про свої почуття, а не про те, що батьки не праві. Дай їм зрозуміти, що ти поважаєш і дуже вдячна за те, що вони про тебе турбуються і утримують тебе, купують тобі одяг і решту необхідних речей, готують їжу тощо. Коли вони почують це (і відчують, що ти говориш правду, а не просто підлещуєшся), вони будуть більш схильні до переговорів.

Запропонуй їм компроміс: до школи ти ходитимеш як вони хочуть, а після і на вихідних – у тому одязі, який влаштовує тебе (або якось інакше – але так, щоб і їх і твої інтереси були враховані). Можливо, одяг їм і не дуже до вподоби, але ж вчишся ти добре (або щось інше робиш добре), то скажи їм про це також. Мода і твої смаки будуть змінюватися і, можливо, за кілька місяців ти будеш хтіти одягати щось інше, скажи і про це також, - нехай вони розуміють, що ти не просто одягаєшся так задля суперечки, а що це – твій свідомий вибір. Врешті, ви знайдете компроміс.

А стосовно «дозволили мені приймати рішення стосовно мого життя самостійно» - питання більш складне, хоч частково і пов’язане із попереднім. Дозволити вони зможуть тоді, коли упевняться, що твої рішення є зваженими, що ти приймаєш їх, орієнтуючись не тільки на свої бажання, але й достовірну інформацію, що ти усвідомлюєш наслідки своїх рішень і готова нести за них відповідальність. А це можна довести, як то кажуть, тільки дослідним шляхом – тобто на практиці. Озвучуй їм свої роздуми про різні життєві ситуації, бери на себе більше домашніх обов’язків і ретельно їх виконуй, запропонуй свою допомогу у чомусь, чим займаються батьки – вони будуть все більше і більше розуміти, що ти дорослішаєш і стануть більше довіряти тобі, а значить – давати більше самостійності і поважати твої власні бажання та прагнення.