Привіт, мене звати Ася, мені 14. Нещодавно(пару тижнів чи місяць тому) я написала одному хлопцю, бо мені сподобався його пост в Інтернеті(я не знала хто це, просто побачила в рекомендаціях крутий текст про стосунки). І він прочитав і не відповів. Краще б вже відкрито послав, але ж проігнорив тупо!!! 🙁 Коли я погортала його фотки, я зрозуміла що це хлопець із старшої школи, який мені часто підмигував або всміхався протягом навчального року, у мене були підозри що я йому симпатична, та і він взагалі-то, кльовий..Але чому він тоді проігнорував мій комплімент щодо його творчості? Невже хлопцям і справді не можна писати першою… бо тоді вони розуміють що ти дісталася їм просто так 🙁 А ще й жаліється що він постійно один і що дівчата його ігнорують!! У нього ж був шанс познайомитись, і можливо ближче познайомитись зі мною!! І як мені у вересні дивитись Вані в очі..
Ася
Ася, привіт!
Перепрошуємо за затримку із відповіддю. Якщо питання все ще актуальне, то спробуймо про це поговорити.
По-перше - і це головне - написавши хлопцеві, ти зробила те, що хотіла зробити у той момент. Визнай це і спробуй припинити винуватити себе за свою ж добровільну дію. Так, реакції інших людей на те, що ми робимо (за власним бажанням!) можуть нас турбувати, але не мають бути для нас аж такими важливими, щоб ми припиняли думати інакше, хотіти чогось іншого, почати відчувати щось інакше тільки тому, що інша людина відреагувала не так, як ми б цього хотіли.
Проігнорував? Може він просто не очікував, що ти це напишеш і не знав, як буде ліпше на це відреагувати. А потім, коли визначився, подумав, що вже запізно щось відписувати. Проте, знаєш, іноді люди постять щось не заради того, щось тримати адекватні коменти, а просто, щоб похизуватися своїми новими знаннями, чи «вилити» в світ своє невдоволення. І на цьому все – написали-пережили-забули.
Ну, а щодо його меседжа про самотність (мовляв, ігнорують), то це може бути теж щось на зразок гри. Із тих запитань, які приходять на наш сайт, зазвичай хлопці про свою самотність у постах на сторінках не пишуть, допомогу намагаються знайти анонімно. Тому чи то правда, що він так написав, чи ні – знає тільки він.
І останнє. Писати першою можна. Запрошувати на побачення першою - можна. Робити пропозицію першою теж можна. Історія знає випадки, коли у цих питаннях більш ініціативними були жінки і все склалося добре у їх стосунках із коханими. Якщо ти чогось справді хочеш – то варто це зробити. Бо якщо не зробиш – жалітимеш, що так і не спробувала. Так, це ризик – що проігнорує, що скаже «ні», що стосунки не складуться. Але без проб не буває успіху, і це ж не тільки про бізнес, експерименти Едісона із лампою та поради Стіва Джобса. У міжособистісних стосунках все так само – треба ризикувати, не боятися провалів, і діяти знову і знову.
Удачі тобі і кохання взаємного!