Спілкування з батьками: Перезавантаження. Частина 2

Повідомляти неприємні або важливі для тебе новини - непросте заняття. Як почати розмову, як знайти правильні слова, як залишатися спокійним, незважаючи на те, що батьки, можливо, занадто гостро відреагують на твоє повідомлення?

У тебе погані новини для батьків? Не все виходить з англійською? Двійка за твір? І як про це сказати? Адже все одно сказати доведеться… А може, просто тобі дуже хочеться поділитися своєю радістю: Настя погодилася піти з тобою в кіно, а вона така…!

Повідомляти неприємні або важливі для тебе новини – непросте завдання. Як почати розмову, як знайти правильні слова, як залишатися спокійним, незважаючи на те, що батьки, можливо, занадто гостро відреагують на твоє повідомлення? Не так то просто запропонувати універсальні рекомендації, тому що багато залежить від особливостей твого характеру, твоїх взаємин з батьками, способів спілкування у вашій сім’ї. Проте, якщо ти не хочеш відпускати ситуацію на самоплив, підготуватися до такої розмови цілком реально.

Крок 1. Визнач, що саме ти хочеш отримати від майбутньої розмови.

Залежно від ситуації, твої цілі можуть змінюватися. Але, швидше за все, ти хочеш, щоб батьки:

  • Просто послухали і зрозуміли, що з тобою відбувається, і жодних порад і рекомендацій ти поки що не потребуєш.
  • Дозволили тобі зробити щось або підтримали в якомусь рішенні.
  • Дали тобі пораду або запропонували реальну допомогу.
  • Допомогли вийти зі скрутного становища і при цьому не звинувачували в усіх смертних гріхах.
Чому так важливо усвідомити свої бажання до того, як ти розпочнеш розмову? Просто тому, що це допоможе тобі сформулювати першу фразу, а вона, в свою чергу, може налаштувати батьків на потрібну тобі хвилю і задати тон усій розмові.
  • «Мам, у мене проблеми, мені хотілося б поговорити! Але, якщо можна, нічого поки не радь, а просто мене послухай, добре?»
  • «Батьки, мені дуже б хотілося, щоб ви мене відпустили на велопробіг з класом, що буде наприкінці місяця. Давайте я вам все розповім!»
  • «Тату, я хочу з тобою порадитися. Ми можемо поговорити?»

Крок 2. Прислухайся до своїх почуттів.

Обговорювати свої особисті переживання, особливо якщо вони стосуються таких делікатних питань, як, наприклад, кохання і секс, завжди дуже складно, а з батьками – ще складніше. Тому цілком природно хвилюватися перед подібними розмовами.

Але добре б прислухатися до самого себе і зрозуміти, що саме ти відчуваєш: ти боїшся засмутити батьків, налякати або розчарувати їх?

Або побоюєшся їх засудження, різкої критики, можливих покарань? Багато людей, у тому числі дорослі, не знаючи як у подібних ситуаціях впоратися зі своїми страхами і побоюваннями, просто відмовляються від розмови. Але ж тобі важливо, щоб тебе зрозуміли твої близькі люди? Тоді спробуй прямо висловити свої почуття, зробити їх частиною вашої розмови.

  • «Мама, мені треба поговорити з тобою, тільки я боюся тебе сильно засмутити!»
  • «Тату, мені дуже ніяково, але обов’язково потрібно розповісти тобі про …»
  • «Ви, напевно, не зрадієте моїм новинам, але мені дуже важливо, щоб ви мене почули».

Іноді ти заздалегідь знаєш, що твої батьки можуть категорично не схвалити те, що ти їм хочеш розповісти, або почнуть тебе критикувати і звинувачувати. У таких випадках розмову можна пом’якшити, якщо почати з такої, наприклад, фрази:

  • «Мамо, я зробив жахливу річ, і я знаю, що ти дуже на мене розсердишся. Але мені потрібно розповісти тобі про це. Можеш мене вислухати?».

Крок 3 . Правильно обирай момент для розмови.

Якщо ти бачиш, що батьки зайняті якимись терміновими справами, не варто в цей час починати серйозну розмову.

Обери вдалий момент, коли вони дійсно зможуть уважно поставитися до твоїх слів. І, звичайно, поцікався, чи можуть вони зараз з тобою поговорити чи краще це зробити пізніше.

Чим серйознішим є питання, про яке ти хочеш поговорити з батьками, тим важливіше для тебе, щоб тебе почули. А ти ж добре знаєш, що слухати і чути – зовсім не одне і те ж. Від батьків у розмові залежить дуже багато, а середньоарифметичних батьків не буває, так само, як і середньоарифметичних дітей. З кимось легко говорити, хтось чудово слухає, а до когось, здається, і не достукатися. Але процес спілкування – це вулиця з двостороннім рухом, і багато що залежить саме від тебе.

Отже, як?

Ось кілька рекомендацій, які допоможуть зробити так, щоб твої батьки чули і розуміли тебе.

  • Ясно і конкретно висловлюй те, що ти думаєш, відчуваєш або хочеш. Розповідай усе до дрібниць, адже чим краще твої батьки уявлятимуть, що відбувається, тим легше їм буде тебе зрозуміти.
  • Говори чесно. Якщо ти, зазвичай, говориш правду батькам, вони обов’язково повірять у те, що ти говориш. Але якщо ти час від часу прибріхує, вигадуєш або просто перебільшуєш, то їм буде набагато важче сприйняти твої слова серйозно.
  • Намагайся зрозуміти протилежну точку зору. Чи завжди, захищаючи свою позицію, ти звертаєш увагу на думку батьків? Якщо так, то скажи їм про це, покажи, що ти розумієш, що вони думають і відчувають. Тим самим ти зайвий раз привернеш їх увагу до того, що думаєш і відчуваєш сам/а.
  • Не сварися й не скигли. Ці два засоби домогтися свого можуть викликати тільки роздратування й небажання продовжувати з тобою спілкуватися. Навпаки, твій доброзичливий і спокійний тон – це найнадійніший місток до взаєморозуміння. Звичайно, важко залишатися спокійним, коли тебе буквально розпирають емоції, і багато людей – і юні, і дорослі – цього робити не вміють. Але якщо тобі важливо, до чого призведе ваша розмова, знайди спосіб до її початку скинути зайву напругу, – побий, наприклад, боксерську грушу, або яку-небудь обридлу плюшеву іграшку, пострибай під гучну музику, або придумай ще якийсь спосіб «випустити пару».

Чи виходить у тебе розмовляти з батьками на серйозні теми? Надсилай свої історії на нашу групу ВК.

Фото в статті (сс) Boris van Hoytema