Ми спробували зібрати найбільш поширені міфи про сексуальне насильство й тих, хто скоює злочини на сексуальному грунті, а також навести реальні факти щодо кожного з пунктів. Перевір себе, чи не помиляєшся ти?
Тема насильства оточена різними міфами. І найнеприємніше те, що багато з них можуть дійсно нашкодити або неправильно зорієнтувати. Ми зібрали найбільш поширені міфи про сексуальне насильство й тих, хто скоює злочини на сексуальному грунті, а також навести реальні факти по кожному із пунктів. Перевір себе, чи не помиляєшся ти?
Кажуть, що …
Сексуальне насильство скоюють тільки чоловіки.
| Насправді... |
+ |
Незважаючи на те, що більшість таких злочинців – чоловіки, іноді злочини на сексуальному грунті скоюють і жінки.
|
Більшість злочинців, які вчиняють злочини на сексуальному грунті, не знайомі зі своїми жертвами.
| Насправді... |
+ |
Близько 80% жертв, які пережили сексуальне насильство у віці 12 років і старше, були знайомі із гвалтівником. Більш ніж для половини жертв гвалтівник був членом сім’ї.
|
Більшість злочинців примушують своїх жертв слухатися за допомогою фізичної сили чи погроз.
| Насправді... |
+ |
Як говорить статистика, у більшості випадків злочинці заманюють жертв за допомогою обману і зваблювання, рідко застосовуючи силу. Спокушання малолітніх зазвичай відбувається під час тривалого спілкування між злочинцем і жертвою.
|
Сексуальне насильство відбувається через наркотики та алкоголь.
| Насправді... |
+ |
Хоча наркотики та алкоголь часто присутні в таких ситуаціях, сексуальне насильство відбувається не через них. Але не слід забувати, що наркотики і алкоголь можуть зробити ґвалтівника більш розкутим, в той час як жертва в стані сп’яніння може стати вразливішою.
|
Якщо жертва не говорить «ні» і не чинить опір, то це не є сексуальним насильством.
| Насправді... |
+ |
Жертви сексуального насильства можуть не говорити «ні» і не чинити опір з цілого ряду причин, в тому числі, через страх і розгубленість. Так, жертви насильства часто згадують, що під час нападу відчували заціпеніння від страху, через який вони були не в змозі чинити опір. А деякі жертви не чинили опір через острах того, що гвалтівник, розсердиться та застосує відносно них більше сили.
|
Зазвичай діти та дорослі, що постраждали від сексуального насильства, не одразу розповідають кому-небудь про подію.
| Насправді... |
+ |
Так, це правда. Людина, що постраждала від насильства, особливо в юному віці, може не говорити про це багато років. Причин для цього безліч: жертви не хочуть вірити в те, що людина, якій вони довіряли, могла з нею таке зробити; вони хочуть забути про те, що сталося і більше не згадувати; вони можуть вірити міфу про те, що самі спровокували насильство своєю поведінкою; або вони можуть боятися негативної реакції інших на правду.
|
Якщо дитина не розповідає нікому про насильство, це означає, що він або вона дали на нього свою згоду.
| Насправді... |
+ |
Існує багато причин, через які діти не розповідають про насильство. Наприклад, через погрозу гвалтівника заподіяти біль або вбити когось із близьких жертви, через сором, сором’язливість, острах бути покараним, або через бажання захистити гвалтівника, через почуття любові або симпатії до нього. Часто діти бояться, що їм не повірять, або побоюються «втратити» людину, яка до вчинення насильства грала важливу роль у їх житті або житті їх сім’ї.
|
Для жертви бажано розповідати про свої переживання.
| Насправді... |
+ |
Безумовно, це так. Одужання настане швидше, якщо людина, що зазнала насильства, буде відчувати, що їй вірять, підтримують, захищають, а також, якщо вона на додаток відвідуватиме психолога для консультацій. Проте в будь якому випадку право вирішувати, коли, з ким і за яких умов обговорювати пережите завжди має залишатися лише за потерпілими від сексуального насильства.
|
Фотографію для цієї статті ми знайшли тут.
