А ти вже чув(-ла) про майндфулнес?

Чи пам’ятаєш насолоду від повільної прогулянки? А коли востаннє ти смакував(-ла) щось без смартфона в руці? Забуті відчуття? Тоді зверни увагу на «майндфулнес». Що це й для чого - читай у статті.

Кажуть, темп життя пришвидшився. Наш мозок змушений обробляти велетенські об’єми інформації. Сучасний світ постійно спонукає підкорювати нові вершини, вимагає одночасно працювати над кількома завданнями, не спинятися у розвитку, йти далі й далі… Почасти, отримавши бажане, ми швидко втрачаємо відчуття задоволення, адже  вже наступної миті формулюємо нову мету. Чому так відбувається? Бо людство більше зосереджене на швидкому досягненні результату, не приділяючи уваги процесу.

Приклад: Твоя кімната. Можна бути незадоволеними ремонтом та ображатися на батьків, які не дозволяють щось суттєво змінювати (заліпити постерами улюбленого музичного гурту усі стіни чи пофарбувати їх у веселку, твій варіант). Можна жити мріями про день, коли матимеш власне житло, де все буде так, як тобі заманеться. Але можна вже зараз придбати чи самостійно зробити декор, обладнати невеличку фотозону, прикрасити полички сезонними фото… Жити сьогоднішнім днем, насолоджуватись тим, що є тут-і-зараз, і отримувати від цього максимум.

Майндфулнес – практики усвідомленості у дрібницях – це своєрідне тренування мозку, коли ти концентруєшся на чомусь одному, а не розсіюєш увагу.

Уяви свій майндфулнес-день:

  1. Прокинувшись, затримайся у ліжку на кілька секунд. Подумай про цей день, свої плани. Опусти ноги на підлогу та проаналізуй, яка вона? Тепла? Холодна? Що ти відчуваєш? Відслідкуй свої емоції.
  2. Миючи посуд після смачного сніданку, зверни увагу на температуру води, сконцентруйся лише на тарілці в руках. Відчуй момент та зупинись у ньому.
  3. Вийди з дому на кілька хвилин раніше, аби зупинитися та поспостерігати за людьми. Майже усі кудись поспішають. На які думки тебе наштовхує ця метушня? Побач людей навколо, як вони є, намагаючись не оцінювати їх (не критикувати і не хвалити).
  4. Після усіх справ, влаштуй повільну прогулянку. Намагайся відчувати кожен свій крок, своє дихання, як дме вітер, які запахи є у повітрі… Зафіксуй це просто як факт цієї миті життя.
  5. Коли виконуєш певне завдання, справді сконцентруйся на ньому, вимкнувши джерела зайвого шуму. Ти здивуєшся, наскільки швидко можна прочитати параграф, коли ти усвідомлюєш усе, що там написано.
  6. Наприкінці дня подумай та знайди три причини, за які ти можеш йому подякувати. Мамина смачна вечеря, приємний відгук у соцмережі на твою фотосесію чи усмішка перехожого. Усі емоції однаково важливі та цінні.

Скажеш, що на все це у тебе геть немає часу? Але, погодься, п’ять-десять хвилин на день – це дуже мало, зважаючи на те, скільки користі це приносить.
  • Ти знову радітимеш дрібницям, як колись у дитинстві. А після регулярних практик твій мозок буде автоматично фокусуватися на позитивних моментах.
  • Практики усвідомленості зменшують рівень тривоги та діють на організм наче медитація.
  • Коли ти усвідомлюєш себе та свої емоції – ти можеш керувати своїм тілом. Дуже часто людям з підвищеним рівнем агресії радять затримати дихання та порахувати до десяти, і вже потім щось казати. Як бачиш, ці техніки дуже подібні.
  • Люди, які прислухаються до себе та не «летять на автопілоті», живуть довше, їх нейронні зв’язки сильніші, а імунна система – міцніша (дослідження Девідсона, Кабат-Зінна, Шумахера, Розенкранца, 2003 рік).

Наостанок, ще кілька практик 😉

Міцне дерево

Уяви собі, що ти велике та міцне дерево. Твоє коріння йде глибоко під землю, тому ніякі пориви вітру тебе не лякають. Відчуй вагу свого тіла, яка ніби «притискає» тебе до землі. Дихай животом.

Коли їдеш у транспорті

Сконцентруйся на краєвидах за вікном. Відчуй своє дихання, злови ритм, який диктує тобі дорога. Можеш рахувати автівки певного кольору або просто насолоджуватися пейзажем.

Ходи босоніж

Особливо влітку, коли під ногами – шовковиста травичка або теплий пісок. Заплющ очі та відчуй кожен крок.

Усвідомленого тоді життя.

Відчуй кожен момент!

За зображення дякуємо цьому ресурсу, а за gif-анімацію – цьому.

Укладачка статті – Вертола Світлана.